ПЛЕСНУТИ, НУ́, НЕ́Ш,
Плеснути, ну́, не́ш, гл. Одн. в. отъ плескати.
1) Плеснуть. Взяв горілку, вихилив та й плеснув під стелю. Г. Барв. 210.
2) Хлопнуть въ ладоши. Плеснула рученятами.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 194.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПЛЕСНУТИСЯ, НУ́СЯ, НЕ́ШСЯ, →← ПЛЕСНО, НА,